Актуальність теми роботи. Гострою проблемою нашого часу є неконтрольоване забруднення навколишнього середовища, пов'язане з діяльністю людини. Особливо небезпечним є забруднення водних ресурсів, зокрема питних в селітебних районах, оскільки їх запаси обмежені. Українці отримують питну воду не тільки з систем централізованого водопостачання. Приблизно третина населення країни користується водою з підземних джерел. Це, як правило, сільські колодязі. Ґрунтові і підземні води часто використовуються населенням для питних цілей, проте саме вони мають тенденцію до акумуляції токсичних забруднень. У зв'язку з цим доцільними є дослідження і контроль підземних вод, які використовують для питних цілей.(Федоренко З.П., Войкшпнаріс О.П., Гуселетова Н.В. та ін., 1997; Шалімов С.О., Федоренко З.П., 1997;КопиткоП. М., 1999; Шалімов С.О., Федоренко З.П., Гулак Л.О. та ін., 2005; Черниченко І.О., 2006).

Об`єктом дослідження є забруднення довкілля нітратами

Предметом дослідження є нітратне забруднення питної колодязної води та його вплив на жителів селища Макариха Кіровоградської області.

Методи дослідження. У роботі ми застосували спектрофотометричний метод визначення нітратів з реактивом Грісса та потенціометричний метод.

Мета роботи полягає у визначенні вмісту нітратів в колодязних водах

селища Макариха, Знам’янського району, Кіровоградської області та його впливу на місцевих жителів.

У ході реалізація мети визначено такі завдання:

- проаналізувати шляхи надходження нітратів у питну колодязну воду селища Макариха;

- виявити вплив нітратів на людський організм;

- проаналізувати дані про вміст нітратів у питній воді за 2008-2015 роки у селищі Макариха;

- встановити якість води на вміст нітратів у селищі Макариха за 2015 рік, якість зовнішнього вигляду питної води;

- знайти шляхи подолання проблеми високого вмісту нітратів у воді на побутовому рівні;

- виконати математично-моніторинговий аналіз порівняння у вигляді гістограм.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що в ній здійснено дослідження вмісту нітратів в колодязних водах селища Макариха, Знам’янського району, Кіровоградської області, його впливу на місцевих жителів, визначено можливі шляхи подолання проблеми високого вмісту Нітратів у воді на побутовому рівні, виконано математично-моніторинговий аналіз порівняння у вигляді гістограм.

Практичне значення роботи полягає у можливості використання її основних положень при підготовці праць, посібників, нормативних, лекційних та спеціалізованих курсів з хімії та екології.

Матеріали роботи можуть застосовуватися для визначення вмісту нітратів,запобіганню смертності та отруєнню сільських жителів.

Апробація основних результатів досліджень відбулася 04.02.2016 на конференції учнів 9-11 класів НВК «Знам’янська ЗШ І-ІІІ ст. №2-ліцей» на тему «Екологічні проблеми Кіровоградської області та шляхи їх розв’язання»

Структура дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, шести підрозділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, додатків.

РОЗДІЛ І. ХАРАКТЕРИСТИКА нітратів та їх вплив на людину

1.1 Антропогенні джерела та характеристика нітратів у питній воді та ґрунті

Основні джерела нітратів у непорушених землях і агроландшафтах — органічна речовина ґрунту, мінералізація якої забезпечує постійне утворення нітратів. Швидкість мінералізації органічної речовини залежить від його складу, сукупності екологічних чинників, ступеня і характеру землекористування. Тому динаміка нітратів у земних екосистемах певним чином пов'язана з малим біологічним кругообігом азоту.
    Антропогенні джерела нітратів підрозділяються на аграрні (мінеральні і органічні добрива, тваринницьке виробництво), індустріальні (відходи промислового виробництва і стічні води) і комунально-побутові (використання осадків стічних вод як добрива або з метою меліорації земель)[6].
    Разом з розглянутими вище аграрними джерелами збільшення рівня нітратів в агроландшафтах може бути обумовлене і іншими формами сільськогосподарської         діяльності.
    Так, заміна традиційних систем землеробства з участю і чергуванням різноманітних культур інтенсивнішими і спеціалізованими технологіями, які сприяють посиленню мінералізації органічної речовини ґрунту і руйнуванню її структури, обмеження площ, зайнятих травами, відкриття кормових угідь під постійну ріллю, підвищення ваги машин і їх використання на постійних технологічних коліях, відсутність захисних зон навколо полів приводять до посилення винесення азоту поверхневого і того, що знаходиться усередині ґрунту.
    Введення в сівозміни чистої пари сприяє інтенсивній утворенню і накопиченню нітратів в ґрунті, які можуть втрачатися при тривалому випаданні    опадів або короткочасних, але рясних зливах.
    Втрати нітратів з ґрунту зростають при насиченні сівозмін просапними культурами, агротехніка яких вимагає великого числа міжрядних обробок.
    Як непрямий чинник, який збільшує вірогідність винесення нітратів з дренажним стоком з ґрунту, можна розглядати вапнування ґрунту, яке стимулює    мінералізаційні    процеси.
    Концентрація нітратів у водоймищах зростає при меліорації перезволожених земель і в перші роки їх сільськогосподарського використання. Найбільш високий рівень нітратів виявляється в магістральних водостоках,         що    приймають дренажні   води.
    Тривале сільськогосподарське використання осушених земель приводить до деякого підвищення вмісту нітратів і в ґрунтових водах[3].

        Нітратний азот не піддається фізико-хімічному та фізичному поглинанню у ґрунтах, зберігає високу активність і за певних умов може вимиватися у ґрунтові води. Максимально допустимі річні норми азоту мінеральних добрив у різних зонах України: Полісся і Лісостеп – 140, Степ – 180 кг/га поживних речовин (за винятком культурних пасовищ).
    Підпорогова концентрація нітратів у воді, що визначають за органолептичним показником – 400 мг/л [1].
Вважають, що одним з небезпечних видів забруднення водних джерел є забруднення сполуками азоту. У більшості грантів основним азотним іоном-мігрантом є NO₃^-, що зумовлено його надзвичайно високою мобільністю. Водна міграція при цьому є переважаючою формою. Процеси механічної, фізико-хімічної та хімічної адсорбції цього іону незначні, їх спостерігають у дуже кислих ґрунтах, де переважають мінерали типу каоліну.
    Найбільшу вертикальну міграцію спостерігають на ґрунтах легкого механічного складу з низькою поглинальною здатністю.
    Важливе значення має те, що внесення мінеральних добрив збільшує мінералізаційну здатність ґрунту, чим підсилює вертикальну міграційну здатність NO₃^- ґрунтового походження. Азот добрив при цьому фіксується ґрунтовим комплексом і його міграція проявляється меншою мірою.
    У більшості ґрунтів серед багатьох показників, від яких залежить міграційна здатність NO₃^- (механічний склад, вид культури, вологість ґрунту, мікробіологічна активність, дози азотних добрив) за однакових інших умов, вплив азотних добрив       виявився         переважаючим    [1].
    Нітратний азот здатний вимиватися з інфільтраційними водами на значну глибину. Дослідженнями, проведеними на чорноземі опідзоленому при тривалому застосуванні добрив (35 років) було встановлено вимивання нітратів на глибину близько 10 м з максимумом нагромадження на глибині 2-4 м. П. Копитко (1999 р.) вказує, що в інтенсивних плодових насадженнях нітрати можуть мігрувати на глибину 25 м.

1.2 Масові долі нітрат-йона в продуктах харчування та токсичний вплив на організм людини

Кількість азоту в поверхневому стоці складає 40 – 5500 мг/л, смертельна доза – 8 – 15 г, допустиме, відповідно до рекомендацій ФАО/ВООЗ, добове споживання – 5 мг/кг. При тривалому споживанні питної води і харчових продуктів, які містять значну кількість нітратів (23,7 – 100 мг/кг), різко підвищується можливість захворювання на метгемоглобінемію (MtHb). Під впливом деяких видів шлункових мікроорганізмів нітрати відновлюються до нітритів, які блокують утворення гемоглобіну тим, що, відновлюючись, переводять залізо з двовалентного в тривалентне [1].
Виявлено два способи окислення гемоглобіну HbFe²⁺. При прямому окисленні роль окислювача грають нітрит-аніони [4]:

3HbFe²⁺ + 2NO₂^– + 14H⁺ → 3HbFe³⁺ + 2NH₃ + 4H₂O.

Під час непрямого окислення гемоглобіну спочатку нітрити окислюються до нітратів із утворенням пероксиду водню, потім останній вступає в реакцію із залізом гемоглобіну [4]:

NO₂^– + О₂ + Н₂О → NO₃^– + Н₂О₂,
HbFe²⁺ + 2Н₂О₂ + 4Н⁺ → HbFe³⁺ + 4Н₂О.

Загрозою для життя є накопичення в крові 20% і більш за метгемоглобіну (HbFe³⁺).
Найбільша ж небезпека підвищеного вмісту нітратів в організмі полягає в здатності нітрит-іона брати участь в реакції нітрозування амінів і амідів, в результаті якої утворюються нітрозо сполуки, що мають канцерогенну і мутагенну дію.
Утворення нітрозо сполук відбувається при взаємодії азотистої кислоти з вторинними амінами як в продуктах харчування в процесі їх кулінарної обробки, так і всередині організму [4]:

(R₂)NH + НNO₂ → (R)₂N–NO + Н₂О.

N-нітрозо сполуки мають загальну структуру:

Особливо небезпечна MtHb для дітей – понижена кислотність шлункового соку призводить до розвитку мікроорганізмів-редуцентів. Виділяють три основні клінічні форми MtHb: безсимптомну – вміст MtHb до 5%; легку – MtHb до 5 – 10% з ціанозом, тахікардією; і важку MtHb – до 20% з ціанозом, тахікардією, нудотою, блюванням, головними болями. За взаємодії нітритів з амінопохідними сполуками утворюються потенційні канцерогени – N- нітрозо сполуки (НС), які включають N-нітрозо аміни. Останні є потенційними канцерогенами. Крім злоякісних новоутворень, НС характеризуються органотропною, мутагенною, ембріотоксичною і тератогенною дією. Нітрати з організму людини виводяться лише на 70 – 80%. ДСД нітрозо амінів – 1 мкг/кг, нітратів для дорослого населення – 5 мг/кг[5].

РОЗДІЛ ІІ. Нітратне забруднення питної колодязної води села Макарихастаном на 2015 рік

2.1 Хімічний аналіз питної колодязної води на вміст нітратів

Аналіз води дозволяє визначити її хімічний склад та з’ясувати, які недоліки цього складу підлягають корекції.

Перед виїздом на відбір проб пробовідбірник повинен перевірити наявність бланків актів відбору проб, необхідного для відбору проб обладнання та його придатність для використання. При перевірці обладнання необхідно переконатися:

- у відсутності глибоких подряпин, ознак зношуваності, чистоті пробовідбірників, лійок;

- у відсутності ознак зношуваності та належності кріплень мотузки, ланцюга, ручки обладнання для відбору проб;

- у наявності необхідної кількості корзин, ящиків для пересування проб, у відсутності їх пошкоджень та ознак зношуваності; при необхідності обробити їх дезинфікуючою сумішшю;

- у тому, що ємності для відбору проб не пошкоджені, закриті кришками та зберігаються безпечно.

Обладнання повинно зберігатися таким чином, щоб забезпечити його максимальну чистоту.

Слід промити все обладнання для відбору проб: ємності для транспортування проб, прилад для відбирання проб, а також останній метр мотузки або ланцюга, або ручки обладнання для відбирання проб стічної води. Необхідно простежити, щоб не відбулося повторного забруднення цієї частини мотузки, наприклад, при контакті з землею.

При заповненні посуду пробою слід уникати сильного перемішування, розриву струменя або захвату повітря пробою.

При відборі проб для визначення фізико-хімічних параметрів необхідно заповнювати посудини під пробку, щоб уникнути контакту з повітрям та інтенсивного струсу проби.

Відбір проб води для визначення нафтопродуктів, жирів та масел повинен проводитись сухими скляними широкогорлими банками з притертою пробкою шляхом одноразового наповнення без переливу. При цьому банки для відбору проб не ополіскуються; ці ж банки з відібраною пробою доставляються у лабораторію, при виконанні аналізу відібраний об’єм проби використовується повністю.

2.2 Характеристика якості питної колодязної води селища Макариха

Нітрати в концентрації більше 20 мг / л роблять токсичну дію на організм людини. Постійне вживання води з підвищеним вмістом нітратів призводить до захворювань крові, серцево-судинної системи, викликає метгемоглобінемію у дітей.

Допустима добова доза нітратів для дорослої людини становить 325 мг. Державні стандарти України питної води визначає гранично допустиму концентрацію нітратів до 45 мг/дм³. Рекомендоване Всесвітня організація охорони здоров'я споживання продуктів харчування, де використовується питна вода (чай, кава, сік, перші страви тощо) у помірному кліматі становить приблизно 1-1,5 л, максимум 2 л/добу. Таким чином, з водою доросла людина може спожити близько 68 мг нітратів [8].

Одним із факторів, що роблять воду небезпечною, зокрема для дітей, є нітрати, які при перевищені вмісту в складі води призводять до тяжких захворювань, зокрема, до водно-нітратної метгемоглобінемії, яка може стати причиною смерті. Особливо гостро ця проблема постає в українських селах. Єдиним шляхом термінового забезпечення школярів від нітратного забруднення питної води є системне й фінансово забезпечене запровадження низки заходів, активного інформування та підвищення рівня обізнаності власників індивідуальних колодязів щодо ризиків, пов`язаних із забрудненням питної води, забезпечення санітарно-епідеміологічних служб засобами проведення експрес-аналізів, що дозволило б суттєво скоротити вартість, витрати часу та спростити процедуру визначення вмісту нітратів") (Додаток З).

Рекомендації батькам

Шляхи запобіганню отруєнню нітратами є спеціальні методи визначення кількості нітратів у різних продуктах харчування. Один із експрес – методів, за яким можна швидко отримати результат, ґрунтується на використанні індикаторного паперу «індам» або реактиву ДФА (дифеніламіну). Вміст нітратів визначають, порівнюючи забарвлення індикаторного паперу під краплиною соку рослини з кольоровою шкалою.

Вміст нітратів	Інтенсивність забруднення
Дуже високий Високий Середній Низький Відсутній	Яскраво-синє Синє Голубе Світло-голубе Світло-голубе

Якщо немає згаданих індикаторів, можна спробувати зменшити вміст нітратів у продуктах харчування:

1. Зелень ( петрушка, кріп )потрібно вимочувати, поставивши у воду , як букет на дві, три години. За цей час під дією світла нітрати переходять у нешкідливу для організму форму. Нітрати добре розчиняються в теплій воді.

2. Тож овочі перед приготуванням бажано бланшувати, вміщуючи на кілька хвилин у гарячу воду, яку потім доцільно вилити.

3. Не слід варити овочі в алюмінієвому посуді, адже алюміній діє як каталізатор, що прискорює перетворення нітратів на нітрити.

4. Збирати овочі потрібно в період фізіологічної стиглості.

5. Підчас консервування нітрати переходять у рідину, тому маринади вживати не варто.

Слід пам’ятати , що дуже рання і дуже пізня продукція має високий вміст нітратів . Найбільше нітратів у рослинах упродовж доби: увечері та вранці(Додаток Д).

В усіх випадках, коли хворіли немовлята, дорослі залишались здоровими. Вияснилось, що в крові дорослих метгемоглобін не накопичується внаслідок руйнування еритроцитів спеціальним ферментом – метгемоглобін редуктазою. У дітей, особливо першого року життя ,спостерігається дефіцит метгемоглобінової редуктази, що призводить до накопичення метгемоглобіну. Крім того у дітей, особливо з диспепсією, відновлення нітратів у нітрити у шлунково-кишковому тракті проходить більш активно, чому сприяє низька кислотність шлунку. До того ж гемоглобін новонароджених має більшу спорідненість до нітратів, чім гемоглобін дорослої людини.

Але, підвищений вміст нітратів у воді небезпечно і для дорослих . Це зв’язано із синтезом нітрозамінів і нітрозамідів, які являються прямими мутагенами та канцерогенами. Тому підвищений вміст нітратів у воді призводить підвищенню онкологічної захворюваності серед населення.

Клінічні прояви гемічної гіпоксії : акроціаноз ( носо-губного трикутника, мочок вух, кінчиків пальців), ціаноз слизових оболонок, тахікардія, одишка, головокружіння, судоми.

Розділ ІІІ. Аналіз даних ВМІСТУ НІТРАТІВ В КОЛОДЯЗНІЙ ПИТНІЙ ВОДІ Селища МАКАРИХА

3.1 Методика відбору проб

Аналіз води дозволяє визначити її хімічний склад та з’ясувати, які недоліки цього складу підлягають корекції (Додаток И).

Спектрофотометричний метод визначення нітратів з реактивом Грісса.
    Нормативні документи: для питних вод ГОСТ 4192-82, для мінеральних вод ГОСТ 23268. 8-78, для стічних вод ПНД Ф14.1:2:3-95.
Метод може застосовуватись для визначення нітриту в поверхневих водах із вмістом від         0,007          до     0,35   мг     N/л    [2].
    Метод заснований на здатності первинних ароматичних амінів у присутності азотистої кислоти давати інтенсивно забарвлені діазосполуки. Оптичну щільність утвореної діазосполуки визначають при X= 536 нм. Лінійна залежність між оптичною щільністю розчинів і концентрацією нітриту зберігається в межах від 0,007 до 0,350 мгN/дм³.
    Мінімальна визначувана концентрація 0,007 мгN/дм³.
    Відносне стандартне відхилення U при концентраціях від 0,080 до 0,300 мгN/дм³ складає 2%, при концентраціях < 0,080 мгN/дм³ — 10%. Тривалість визначення одиничної проби 50 хв. Серія з 6 проб визначається протягом 1 год        [10].
    Визначенню заважають сильні окиснювачі і чи відновите в концентраціях, що рідко зустрічаються в природних водах. Дія тривалентного заліза, двовалентної ртуті, срібла, вісмуту, тривалентної сурьми, свинцю, тривалентного золота, хлор платинатів і метаванадатів в сильно-забруднених водах усувається розбавленням досліджуваної проби дистильованою водою, яка не містить нітриту.

Потенціометричний
Суть методу: нітрати в досліджуваному розчині визначають по зміні ЕДС ланцюгу, який складається з нітрат селективного електроду, електроду порівняння, вимірювального осередку з досліджуваним розчином і лабораторного       рН-метра    або    йономера   [10].
    Метод застосовують при визначенні масової концентрації нітратів від 50 до 500 мкг/дм³. Нижня межа виявлення складає 25 мкг/дм³.
    Електрод вимірювальний нітрат селективний з електричним опором 0,1-0,9 мОм в діапазоні молярних концентрацій нітратів С від 10^-4 до 10^-1 моль/дм³ крутизна електродної характеристики (55±4) мВ/рС. Електрод заповнюють розчином азотнокислого калія з молярною концентрацією 10^-1 моль/дм³. Перед вимірюванням електрод витримують протягом 24 ч в розчині азотнокислого калія з молярною концентрацією 10^-4 моль/дм³ [2].

Коли відбувався забір проб, ми використовували такі правила , як:

- підготовка для проби води нової пластикової пляшки на 1 літр з-під питної негазованої води;

- гарно виполосканої пляшки та кришечки тією водою, котру ми віддаватимемо на аналіз;

- заповненої повністю пляшки, не залишивши у ній повітря, та герметично закривши її;

- – підписаної проби: 1 - призвіще замовника; 2 - населений пункт відбору; 3 - тип джерела водопостачання (в нашому випадку колодязь) (Додаток К);

- здали воду на аналіз до Знам’янської СЕС.

3.2 Порівняльна характеристика вмісту нітратів в колодязній воді с. Макариха за період з 2008 по 2015 рр. та їх аналіз

З бази даних СЕС видно:

- у 2008 році з проб трьох колодязів вміст нітратів перевищував в середньому 1,92 разів (Додаток А);

- у 2009 році з проб дев’яти колодязів вміст нітратів перевищував в середньому 1,76 разів (Додаток Д);

- у 2010 році з проб семи колодязів вміст нітратів перевищував в середньому 1,8 разів (Додаток В);

- у 2011 році з проб шести колодязів вміст нітратів перевищував в середньому 10,06 разів (Додаток Е).

При дослідженні питної колодязної води у 2012 році нами було виявлено, що вміст нітратів перевищує концентрацію в середньому у 4,8 рази, але це набагато менше ніж за 2011 рік (це видно з таблиці). Результатом зменшення вмісту нітратів є зниження сільськогосподарської діяльності населення селища Макарика (Додаток Ж) .

Рік	Кількість колодязів	Вміст нітраті перевищується у
2008	3	1,92
2009	9	1,76
2010	7	1,8
2011	6	10,06
2012	5	4,8
2013	7	1,8
2014	5	1,5
2015	5	1,3

ВИСНОВКИ

В ході науково – дослідницької роботи, яка проводилась у 2015 році, нами було обстежено п’ять колодязів, з яких взято проби води на виявлення вмісту нітратів. Як показали дослідження в порівнянні з попередніми роками, вміст нітратів дуже сильно варіював. За допомогою математично -статистичного методу нами обчислено середній вміст нітратів у взятих пробах колодязної води, які внесли до комп’ютерної системи та опрацювали. На основі підрахунків створили гістограми, де за моніторингом видно зміну вмісту нітратів, як середньостатистичних даних по кількості колодязів, так і по рокам.

З бази даних СЕС видно, що у 2008 році з проб трьох колодязів вміст нітратів перевищував в середньому 1,92 разів, а у 2009 році з проб дев’яти колодязів вміст нітратів перевищував в середньому 1,76 разів, у 2010 році з проб семи колодязів вміст нітратів перевищував в середньому 1,8 разів, але у 2011 році з проб шести колодязів вміст нітратів перевищував в середньому 10,06 разів, 2013 році з семи колодязів вміст нітратів перевищував в середньому 1,8, а в 2014 з 7 колодязів у 1,5 рази, а в 2015 у 5 колодязів у 1,3 рази.

При дослідженні питної колодязної води у 2015 році нами було виявлено, що вміст нітратів перевищує концентрацію в середньому у 1,3 рази, але це набагато менше ніж за 2011 рік (це видно з таблиці). Результатом зменшення вмісту нітратів є зниження сільськогосподарської діяльності населення селища Макариха. По закінченню роботи всі дані були зібрані та оголошені жителям селища. Батькам , які мають дітей до трьох років запропонували відмовитися від вживання забрудненої нітратами води, оскільки вона винна в смертях багатьох дітей до трьох років, це перевірялося за статистикою причин смертності . Загалом розповіли про методи та прийоми зменшення концентрації нітратів на побутовому рівні. Довели до їхнього відома, що самі жителі повинні турбуватися про своє здоров’я та життя, тому наголосили на тому, що бажано самим робити збір проб, (розказали методику збору) та доставку до СЕС. Довели до відома причини (не раціональне використання та внесення нітратних добрив в ґрунти) збільшення вмісту нітратів у колодязній питній воді та розкрили шляхи проникнення їх в організм людини, та їх наслідки при перетворені нітратів у нітрити, особливо вплив на дитячий організм. Думаємо, що слухачі реально оцінили небезпеку вживання такої води, і у подальшому вирішать цю проблему на вищому рівні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНих джерел та ЛІТЕРАТУРИ

1. Патика В.П., Макаренко Н.А., Моклячук /1.1. та ін. Агроекологічна оцінка мінеральних добрив та пестицидів: Монографія/ За ред. В.П.Патики. - К.:Основа, 2005. - 300 с.

2. ГОСТ 18826-73 Вода питьевая. Методы определения содержания нитратов.

3. ГОСТ 4386-89 Вода питьевая. Методы определения массовой концентрации фторидов

4. Трухина М.Д. Статья «Азотсодержащие соединения и их влияние на организмы»

Московский педагогический государственный университет, газета "Химия", Издательский дом "Первое сентября", сайт "Я иду на урок химии".

http://him.lseptember.ru/articlef.php?lD=200103101

% _

5. Сайт«ЕкоТатко» Стаття «Хімія... Нітрати... Нітрити» http://www.ecotatco.lviv.ua/eko-produkciia/nitratinitriti.html

6. УильямеУ.Дж. Определение анионов: Справочник. Пер. с англ. - М.: Химия, 1982. - 624 е., ил.

7. Аксюк A.M. (ИЭМ РАН), Коржинская B.C. (ИЭМ РАН), Stanley С. (NHM, London) Статья «Экспериментальное изучение выщелачивания фтора водой из горных пород района Орловки, Восточное Забайкалье»

Электронный научно-информационный журнал «Вестник Отделения наук о Земле РАН» №1(22)2004

http://www.scgis.rU/russian/cpl251/h dgggms/1- 2004/informbul-l 2004/geoecol-l.pdf-

8. Кабата-Пендиас А., Пендиас X. Микроэлементы в почвах и растениях: Пер. сан гл. - М.: Мир, 1989. - 439 е., ил.

9. Юденко В. Статья «Ионоселективные электроды» Воронежский государственный университет, Химический факультет кафедра физической химии Интернет портал химиков-алхимиков- ANCHEM.RUhttp://www.anchem.ru/literature/books/Q2.asp

10. Ліщук О.

Курсова робота «Джерела фтору та вплив фтору на людський організм»

Российская электронная библиотека «Эрудиция» http://www.erudition.ru/referat/ref/id.31845l.html

ДОДАТКИ

Додаток А

ДодатокБ

Додаток В

В таблиці приведені середні і граничні масові долі нітрат-йона в продуктах харчування.

Найменування продукту	Середній і граничний вміст NO₃^- у продуктах в 1998-2000 рр., мг/кг	Гранично-допустимий вміст NO₃^-, мг/кг	Середній відсоток проб, в яких вміст NO₃^- більший за граничний (1998-2000 рр.)	Добове надходження NO₃^- в організм людини, мг/добу
Найменування продукту		Гранично-допустимий вміст NO₃^-, мг/кг		дорослого	дитини
Картопля	73 (28-184)	180	8,3	8,41	6,54
Капуста	201 (66-750)	400	10,5	7,7	6,26
Морква	109 (32-395)	300	9,3	1,13	2,66
Буряк	625 (231-2315)	1400	17,2	5,46	3,8
Томати	51 (18-22)	100	1	1,14	1,71
Огірки	124 (42-839)	200	9,5	3,44	1,39
Редиска	932 (347-2410)	1200	35,9	2,22	0,26
Редька	671 (160-2743)	1200	25,4	1,05	-
Кабачки	248 (34-776)	600	16,4	3,04	2,07
Салат	341 (48-1728)	1500	7	-	0,21
Кріп	342 (46-1247)	1500	5,3	0,7	0,15
Лук ріпчастий	43 (14-129)	90	5,5	-	0,07
Лук зелений	109(24-567)	400	3,7	0,61	0,2
Шпинат	305 (54-1729)	1500	2,1	0,3	0,1
Щавель	300 (24-539)	1500	2,6	0,45	0,12
Петрушка	371 (29-3435)	1500	3,2	1,04	0,17
Перець солодкий	63 (12-167)	200	1,9	0,17	0,4
Яблука	25 (5-76)	60	2,9	1,38	1,32
Груші	36 (6-83)	60	2,1	0,31	0,18
Виноград	24 (4-150)	60	6,4	0,13	0,15
Дині	58 (12-215)	90	17	0,74	0,23
Кавуни	29 (7-78)	60	4,2	0,59	0,1
Молоко	2,9 (0,9-10)	10	0,6	2,81	1,4
Дитяче харчування	2,0 (1,3-3,0)	60	0	-	0,32

Додаток З

ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД «Знам'янська районна санітарно-епідеміологічна станція»

МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

27400.Кіровоградська обл,. м. Знам'янка, вул. Трудова,27

електронна адреса sesznm2582@rambler.ruкод(05233)тел/факс7-40-65

«30» травня 2012р. вих.№ 399/03

Голові районної ради з безпечної життєдіяльності населення Ніколаєнку В.М

ДОВІДКА

про організацію та стан забезпечення населення району доброякісною питною

водою.

Найбільш небезпечним шляхом поширення збудників кишкових інфекційних захворювань являється вживання недоброякісної питної води.

Станом на 2011 рік в районі функціонує 5 сількомунгоспів, які експлуатують 11 водогонів в 7 населених* пунктах. Окремі водогони утримуються на балансі ТОВ Агрофірма «Хлібодар», ТОВ «Прогрес», ТОВ «Пантазіївське», ТОВ «Іванківці», Чорноліського навчально-виробничого лісового господарства з лабораторним контролем якості води по договору з райСЕЄ. За 2010 рік питома вага проб води, що не відповідають ГОСТу 2874- 82 «Вода питна» по колі-індексу (число бактерій групи кишкової палички в 1 літрі води), з вказаних водогонів становила 8,2%, по санітарно-гігієнічним показникам - 3 % (за 2009р. - відповідно 8,3 та 4,2%).

При цьому всі проби води із артсвердловин відповідали ГОСТ по бак показникам. Серед нестандартних проб із мережі не виявлено проб з ознаками свіжого фекального забруднення. На 73 проби води з колі-індексом 23 зареєстровано 5 проб, з колі-індексом 240 зареєстровано одну пробу, що значно перевищує нормативні показники. Всі перераховані по бакпоказникам проби відібрані з водомережі с... Богданівка та держлісгоспу, сільгосппідприємств ТОВ «Агрофірма «Іванківці», ТОВ «Прогрес» с. Диківка, ТОВ «Пантазіївське» с.. Пантазіївка, де недостатньо налагоджено служби водопостачання.

Слід відмітити, що Володимирівський сількомунгосп перебуває в скрутному економічному стані," не забезпечений необхідною матеріально- технічною базою. Як і раніше вода із Саблінського водогону не поступає в

школу та ДНЗ. Два водогони в с. Мошорино, що забезпечують кодою в тому числі школу, ДНЗ, будинок ветеранів та медамбулаторію, які підносяться до об'єктів підвищеного спідризику, постачаються водою з шахтних колодязів - джерел, що не захищені від зовнішнього забруднення. Мошорппський сількомунгосп не забезпечений технікою, не має належної економічної бази, являється філією Дмитрівського сількомунгоспу, нестабільна ситуація та вірогідно договір на обслуговування буде розірвано. Артезіанська свердловина Пантазіївського сільського водогону, який забезпечує водою ДНЗ, їдальню ТОВ «Пантазіївське», розташована в низині і падкаптажпа споруда періодично підтоплюється водою, що не виключає забруднення водоносного горизонту через позатрубний простір.

Сілько^унгоспи в 2010 році не створювались та у селах Цибулеве, Трепівка, Диківка сільські водогони, які прийняті в комунальну власність сільських рад, як і раніше фактично перебувають на громадському утриманні, що не передбачає належне експлуатаційне обслуговування та проведення будь-яких профілакгичних заходів для запобігання епідемічних ускладнень,, пов'язаних з небезпекою погіршення якості води за бактеріологічними показниками. По даним водогонам не укладено договори на дослідження якості води, якість води перевіряється саиепідслужбою періодично за власні кошти при відсутності бюджетного фінансування. Питома вага нестандартних проб з даних та деяких інших водогонів, по яким не забезпечується належне експлуатаційне обслуговування, становила за 2010 рік по санітарно-гігієнічним показникам - 15,1%, по бактеріологічним показникам - 20,2%. Слід зазначити, що з таких водогонів, які не гарантують якість води, постачаються в школи та дошкільні навчальні заклади в селах Цибулеве та Диківка. _ ." »

Сільськими головами не проводиться робота по визначенню та закріпленню зон санітарної охорони вододжерел, що веде до грубого порушення режиму санітарної охорони (с. Дмитрівка, с. Іванківці, с. Пантазіївка).

Не здійснюється контроль за наявністю ліцензій на питне водопостачання. В 2010 році головним державним санітарним лікарем У країн» відмінено ГОСТ 2874-82 «Вода питна» та введено в дію Державні санітарні норми і правила «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10), якими запроваджується ряд нових обов'язкових для визначення показників якості питної води по програмі повного, скороченого періодичного та періодичного дослідження води з джерел водопостачання та виробничого контролю якості води у розподільчій мережі. Правилами встановлюється періодичність дослідження води артезіанських свердловин на вміст радіонуклідів Не рідше одного разу на 3 роки. Правилами вводяться і додаткові обов'язкові до виконання санітарно-хімічні показники безпечності та якості питної води, які вводяться в дію з 04.01.15р. та 01.01.20р. Правилами значно посилюється вимогливість до якості' води, періодичності досліджень, що в свою чергу різко збільшує вартість досліджень. Санепідслужбою проводиться робота по впровадженню програми досліджень води з водогонів сіль комунгоспів.

Лише окремі сільські ради - Дмитрівська, Богданівська - прийняли на оаиапс шахтні колодязі, але й вони не виділяють кошти на їх утримання. .11 її 11 іс окремі сільські ради провели паспортизацію колодязів громадського корметуиання, але терміни дії паспортів не продовжували. Не виконується в плановому порядку робота по організації та проведенню ремонтів шахтних колодязів, їх очистці, дезінфекції, дослідженню якості води. Санепідслужбою за власний кошт в 2010 році досліджено 217 проб води з мережі громадських та індивідуальних шахтних колодязів на вміст нітратів та частину з них зр* санітарно-гігієнічними та санітарно-бактеріологічними показниками. 91,2 % досліджених проб не відповідають ДСанПіН 2.2.4-171-10 по вмісту нітратів. Середня по району концентрація нітратів за 2010 рік становила 235 мг/л, що в 4,7 рази перевищує допустиму ( с. Трепівка - 4,1 рази, с. Копані - 2,1 рази, с. Богданівка - 4,4 рази , с. Диківка - 3,3 рази, с. Цибулеве - 4,7 рази, с. Пантазіївка - 7,9 рази, с. Дмитрівка - 4,4 рази, с. Новороманівка - 5,1 рази, с. Коханівка - 2,5 рази, с. Костянтинівна - 7,1 рази, с. Іванківці - 5,8 рази, с. Казарня - 7,8 рази, с. Петрове -5,7 рази, по селам Коханівка, Н.Романівка, Копані, Водяне досліджено лише 1-2 проби).

В першому кварталі 2011 році досліджено 76 проб колодязної води. 96% досліджених проб не відповідають ДСанПіН 2.2.4-171-10 по вмісту нітратів. Середня по району концентрація нітратів за 2011 рік становила 330 мг/л, що в 6,6 рази перевищує допустиму ( с. Трепівка - 6,1 рази. Ново - Трепівка - 9,2 рази, с. Ново - Романівка 27 рази, с. ГІантазіївка 7 рази, с. Цибулево 5,2 рази, с. Богданівка - 6,1 рази, с. Плоске - 4,6 рази, с. Суботці - 8.9 рази, с. Мошорине - 4,5 рази, с. Іванківці - 9,3 рази, с. Казарня - 21,5рази, с. Глибока Балка - 2,8 рази, Милова Балка 1,5 рази, с. Петрове - 8,2 рази,с. Диківка 6,7 рази, с. Дмитрівна 5,9 рази, с. Топило 3,7 рази, с. Юхимово - 5,3 рази, с. Васино 3,6 рази , по селам Суботці, Ново - Грепівка^АМошорине, Ново Романівна, Топило, Васине досліджено лише 1 -2 проби).

Слід зазначити, що вживання такої води загрожує розвитком водно- нітратної метгемоглобінемії у дітей віком до 3-х років та у громадян похилого- віку.. При вмісту нітратів більше 90 мг/л є ризик розвитку раку шлунку. Присутність нітратів у воді являється наслідком забруднення грунту органічними речовинами при використанні каналізаційних вигребів, дворових вбиралень, що не мають водонепроникних вигребів, удобрені городів перегноєм і таке ін. Різке підвищення вмісту нітратів у воді, яке відмічається з червня 2010 року, за оцінкою санепідслужби пов'язане з великою кількістю опадів в зимово-весняний період та аномально спекотним літом. Санепідслужбою результати дослідження води надаються громадянам, які особисто доставляють проби води, та доводяться до сільських голів для ознайомлення громадян та забезпечення населення доброякісною питною водою згідно ст, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», підготовлено відповідні приписи, довідки - приписи по факторам, що негативно впливають На здоров'я населення.

НеприділяєтьсяналежнаувагапитаннямлокальноговодопостачанняшкілтаДНЗрайону. ЗокреманезабезпеченіхолодноюпроточноюводоюхарчоблокиКазарнянськоїЗОШ 1-11 ст., ВолодимирівськоїЗОШ 1-ІІст., включаючипланово-профілактичніремонти, очищення, дезінфекцію, дослідженняякостіводи;

набазірайсількомунгоспуабоіншогокомунальногопідприємствазапровадитироботизочисткитаремонтушахтнихколодязівгромадськогокористування, каналізаційнихмережтаспорудвпершучергупошколам, ДНЗ; провестиреконструкціюводонапірноїбаштивЦР/1 зобладнаннямнасосноїпідкачкиводина 3-4-йповерхи.

Головнийлікардержавногозакладу

«Знам'янськарайсес»

В. Пшеничний

Виконавчий:МанькоС. В. 2-14-84

Додаток Г

Літо 2012 року, селище Макариха, колодязь на вулиці Шкільній 38.

Особистий архів автора.

Додаток Д

Літо 2012 року, селище Макариха, колодязь на вулиці

Особистий архів автора.

Блог вчителя хімії, біології та екології

понеділок, 11 квітня 2016 р.

Науково - дослідницькі роботи моїх учнів

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ХАРАКТЕРИСТИКА нітратів та їх вплив на людину

1.1 Антропогенні джерела та характеристика нітратів у питній воді та ґрунті

1.2 Масові долі нітрат-йона в продуктах харчування та токсичний вплив на організм людини

РОЗДІЛ ІІ. Нітратне забруднення питної колодязної води села Макарихастаном на 2015 рік

2.1 Хімічний аналіз питної колодязної води на вміст нітратів

2.2 Характеристика якості питної колодязної води селища Макариха

Розділ ІІІ. Аналіз даних ВМІСТУ НІТРАТІВ В КОЛОДЯЗНІЙ ПИТНІЙ ВОДІ Селища МАКАРИХА

3.1 Методика відбору проб

3.2 Порівняльна характеристика вмісту нітратів в колодязній воді с. Макариха за період з 2008 по 2015 рр. та їх аналіз

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНих джерел та ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

Про мене

понеділок, 11 квітня 2016 р.

РОЗДІЛ ІІ. Нітратне забруднення питної колодязної води села Макарихастаном на 2015 рік

3.2 Порівняльна характеристика вмісту нітратів в колодязній воді с. Макариха за період з 2008 по 2015 рр. та їх аналіз

СПИСОК ВИКОРИСТАНих джерел та ЛІТЕРАТУРИ

понеділок, 11 квітня 2016 р.